заниматься спекуляцией

1) gener. hamstern

2) colloq. schieben

3) fin. Schiebergeschäfte betreiben

gener. faire du marché noir

gener. speculare

colloq. maggeln

- заниматься контрабандой

заняться

I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;

2) см. Заимствоваться.

II. Заниматься, заняться -

1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;

2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;

3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.

* * *

1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися

1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься

2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

* * *

* * *

* * *

gamble

job

profiteer

speculate

1. (тв.; заниматься спекуляцией) speculate (in)

2. (на пр.; использовать) profiteer (in); profit (by)

1) (перепродажа, чёрный рынок) borsa ж. nera

2) ( биржевая) speculazione ж.

3) ( корыстное использование) strumentalizzazione ж.

* * *

1) Т speculazione f; bagarinaggio m ( билетами)

2) на + П перен. affarismo m

3) (перен., расширит.) strumentalizzazione, speculazioni ( demagogiche)

* * *

1) gener. bagarinaggio, speculazione, traffico

2) econ. mercato

3) fin. affare rischioso

4) st.exch. affarismo, aggiotaggio

ж; прям.; перен.

1) (тв.; заниматься спекуляцией) speculate (in)

2) (на пр.; использовать для наживы) profiteer (in); profit (by)

3) (тв.; на рд.; использовать к своей выгоде) make a capital (on), cash in (on), (try to) profit (from)

несовер.; без доп.

1) (чем-л.)

2) (на чем-л.)

1. чем, на чем и без доп. (заниматься спекуляцией) щэф-щэжьым упылъын

2. на чем, перен. зыфэбгъэфедэн (зы Iоф горэм пае)

1) speculazione

2) (на + prepos.) affarismo (m.), borsanerismo (m.)

3) strumentalizzazione

(m) рынок

 ♦ à bon marché задёшево

 ♦ bon marché ruine; ▼ bon marché coûte cher скупой платит дважды

 ♦ être grand seigneur à bon marché отличаться [кичиться] дешёвым великодушием

 ♦ faire du marché noir заниматься спекуляцией на чёрном рынке

 ♦ faire bon marché de qch дёшево ценить что-л., не дорожить чем-л.

 ♦ faire le marché ходить за покупками

 ♦ faire marché avec qn войти в сделку, стакнуться с кем-л.

 ♦ marché conclu! по рукам!; договорились!

 ♦ marché des dupes (ирон.) нечестный торг, где каждый старается перехитрить другого

 ♦ mettre à qn le marché à la main [ en main] поставить кого-л. перед необходимостью жёсткого выбора

 ♦ par-dessus le marché сверх того, в придачу, в довершение всего

 ♦ passer un marché заключить сделку

 ♦ s'en tirer [ en être quitte] à bon marché дёшево отделаться; отделаться лёгким испугом

1. ж

спекуляция, алыпһатарлыҡ (эше)

2. ж перен.

файҙаланыу, уйнау

1) ( заниматься биржевой спекуляцией) speculare

2) ( заниматься перепродажей) rivendere, fare borsa nera

3) ( использовать в корыстных целях) strumentalizzare

* * *

несов. Т; на + П

1) speculare vi (e)

2) (перен., расширит.) speculare (su qc); strumentalizzare vt, approfittare vi (a) (di qc); fare speculazioni (su qc, qd)

* * *

1) gener. bagarinare, far mercato di (q.c.), mercanteggiare su (q.c.) (чём-л.), speculare, trafficare

2) fin. giocare di azzardo